Вже минув рік з часу диверсії на складах боєприпасів в Ічні, де було знищено левову частина таких необхідних 120-тих мін. Це була четверта диверсія в Україні. За найскромнішими підрахунками, в Україні згоріло боєприпасів на мільярд доларів. Під час вибуху в Ічні я була депутатом – членом Комітету ВРУ з нацбезпеки і оборони. Ми тиснули на МО і Генштаб з вимогою будувати обсипні залізобетонні сховища боєприпасів, адже такі поодинокі сховища були в Ічні та в Балаклеї, і вони єдині не постраждали.
Комітет домігся перерахування 1 млрд. грн з конфіскованих коштів Януковича на будівництво таких сховищ.
Кошти були терміново перераховані підряднику, з яким Генштаб вже підписав договори з початку осені. За ці кошти планувалося отримати 35 сховищ в трьох точках України до кінця цього року. Тобто в кінці осені минулого року всі договори були підписані, проектувальні роботи проведені, будівництво проавансовано і восени 2019 року вже мусило бути готово 35 сховищ.
Однак, на депутатський запит Михайла Забродського Міністерство оборони повідомило, що жодне!!! сховище не готове і… не буде готове найближчим часом.
Що вони собі думають? Знову будуть звинувачувати минулу владу? Не вийде!
І я свідок, що будівництво «завалене» нинішньою владою, а якщо конкретно – відповідальність несе генерал Хомчак (бо сховища будує не Міноборони, а Генштаб). І нагадаю, він керував Генштабом останніх 5 місяців літньо-осінього сезону – найкращого для будівництва. І не існує жодного виправдання такій бездіяльності, яка настала після зміни влади.
Повторюю, я свідок, що будівництво припинилося саме за Хомчака, бо це я від Комітету контролювала будівництво і знаю, як і що будувалося.
Стала я займатися контролем будівництва звісно не від того, що все було добре при минулій владі. В січні 2019-го Комітет виявив, що хоча підрядник отримав авансування, робота на об’єктах не кипить (м’яко кажучи). І хоч це була зима, але актуальність будівництво була «червона». Тому з лютого я почала контролювати роботу підрядника, «моталася» в трикутнику Кіровоград, Вінниця, Хмельницький, де знаходилися об’єкти, і доповідала на засіданні Комітету. І це давало свої плоди. Підрядник почав наздоганяти графік і очікувалося, що до кінця року ми отримаємо сховища.
Для цього були здійснені різноманітні «заходи» (хіба що пояс шахіда я не носила, але була близька до цього)). На щастя, спрацьовували інші методи тиску. Наприклад, по Богданівці, де підрядник розгортався найгірше, і по Калинівці, де він теж «жував соплі», Міноборони спільно з Генштабом підготувало документи на розрив контракту, якщо підрядник буде не достатньо активно наганяти графік (що контролювала я). В спину підряднику «дихали» інші охочі будувати склади.
Підрядник не хотів втратити об’єкти, а постійний контроль, тиск, «батіг та пряник» робили чудеса. Підрядник за лютий-квітень (не найкращі для бетонних робіт місяці) наздогнав графік в Цвєтохє. В травні я раділа, як дитина, коли нарахувала 7!!! бетонних коробочок, що виросли серед весняного, вкритого пролісками та рястом лісу, п’ять з них були вже з дахами!!!, три – з воротами, і в них навіть тимчасово завантажили реактивні снаряди для «ураганів». Бо в Цвєтохє навіть ці недобудовані сховища були найбільш захищеним місцем для зберігання. На всіх інших майданчиках теж велися роботи: на п’ятьох вже були залиті фундаменти, на трьох – лилися стіни. Ще ж навіть екватор року не був перейдений, а я вже була переконана, що Цвєтоху ми здамо!
В Богданівці та Калинівці була значно гірша ситуація, але я була впевнена, що витиснемо з підрядника половину – як мінімум! Я поставила собі мету – має бути 30 сховищ «кров з носа» до кінця року! Я готова була жити на тому будівництві!
Однак, останній раз я змогла побувати на об’єктах в травні. Далі шлях туди мені був закритий. Нагадаю, в травні після інавгурації нового Президента Зеленського Генштаб очолив генерал Хомчак. Я пропонувала його заступнику – генералу Корнійчуку – далі контролювати будівництво, але мені було відмовлено.
Тому останні фото з будівництва у мене за травень. І, нажаль, вони актуальні!!! Сучасні фото і не будуть іншими. Бо новий Генштаб «завалив» будівництво.
Це я дізналася з відповіді на депутатське звернення в Міністерство оборони. Зазначена там готовність сховищ на об’єктах практично на тому самому рівні, що і у травні. Можете порівняти з моїми травневими фото, що нових «досягнень» там не має.
І зауважу, з травня минуло 5 місяців найкращих і найсприятливіших для будівництва.
І це відповідальність не підрядника, а в першу чергу замовника – ГЕНШТАБУ.
Адже якщо Генштабу не подобався підрядник, то можна було терміново розірвати договір і взяти іншого. Повторюю, відповідні документи про розірвання договору вже були підготовані попередниками. Також Генштаб не розпочав будівництво складів ще на трьох об’єктах, що було заплановано бюджетом 2019 року.
Адже в 2019 році наш Комітет пролобіював в бюджеті ще 741 млн. грн. для проектування 50 сховищ та будівництва 32-х ще в трьох точках України.
Ці кошти не використані!!! На жодній з трьох точок будівництво навіть не почато.
Це нездатність працювати? Некомпетентність? Чи… капітуляція?
І правда, навіщо владі, у якої мета – капітуляція, склади для зберігання боєприпасів? Путіну вони ж не потрібні. За військовою стратегією та тактикою боєприпаси розміщують глибоко в тилу, а не на окупованій території.
На підтвердження вищевикладеного ось фото, зроблені в один день у травні, на них об’єкт 404, 408, 412, 413, 414, 415. Можете порівняти з відсотками готовності на жовтень, вказаними у відповіді міністра оборони, і зрозумієте, що в подальші місяці будівництво зупинилося.
Отже, міністр вказує, що сховище 404 зараз готове на 35%, 408 на 38%, 412 на 65 %, 413, 414, 415 на 58%. Така ж ступінь готовності і на моїх світлинах.
Також засвідчую, що у сховищах 409 та 411 в травні також були вилиті бетонні коробки. Отже, наступні 5 місяців будівництво практично не велося.
Ще залишилися фото з Богданівки на початку травня. На даний момент міноборони говорить, що там одне сховище готове на 30%, два – на 10%, на інших об’єктах виконані лише земляні роботи. А ось фото за травень з Богданівки, де видно, що на 10% (це фундамент) вже тоді на всіх трьох об’єктах роботи були виконані.
Тобто, з того часу за 5 місяців покращення лише на одному об’єкті, де очевидно вже вилито пару стін. І це за 5 місяців!!!
Все це говорить про одне – будівництво сховищ Генштаб ЗАВАЛИВ.
Це капітуляція!
Автор: Тетяна Чорновол – ексчлен комітету з Нацбезпеки і оборони Верховної Ради України
За матеріалами bbc-ccnn.com