В Італії я працюю вже багато років. Поїхала, аби дітям допомогти на ноги стати. Згодом купила синові та донечці по квартирі. Це було надзвичайно доречно, адже вони якраз створили сім’ї. В їхнє особисте життя я ніколи не лізла, не казала, задоволена я їхнім вибором чи ні. Хоча, чесно кажучи, син міг би й кращу собі знайти.
Невістка Люда без сорому використовувала мого сина. Ще до весілля вона вимагала, аби він її водив в дорогі ресторани, возив в гори та купував вишукані подарунки. Я натякала, що це занадто. Та він був закоханий й нікого не хотів слухати. Згодом вони побралися. Гроші на весілля я також дала, адже вирішили робити доволі велике й дороге свято. Я не хотіла, аби син почувався неспроможним оплатити коханій весілля мрії.
Відтоді минуло сім років. Я вже маю чудових онуків. Саме тому цьогоріч вирішила зробити їм сюрприз. Запросила доньку і невістку з дітьми поїхати на море. Обрала гарний італійський курорт. Хотіла, щоб малеча оздоровилась. Та мені було страшенно прикро, що син не може з нами вирушити на відпочинок. Та коли я повідомила Люді, що запрошую їх, вона не надто зраділа:
– Хочете, щоб онуки оздоровились – дайте мені гроші і ми поїдемо в Туніс. Мене якраз подруга кличе!
– Але я хотіла, аби ми всі разом побули.
– Ну, не знаю, чи вийде. Я вже подрузі обіцяла.
Після цього я зателефонувала синові. Пояснила ситуацію. Та він розвів руками, сказав, що нічого вдіяти не може, бо Люда не хоче їхати зі мною на відпочинок.
– Ну, якщо так, то нехай і грошей моїх не чекає!
– Що доброго, тоді діти просто не побувають на морі.
Я в розпачі. Не розумію Люду. Нащо так поводитися? Мені кортить її провчити і перестати давати гроші. Невже їй важко зробити мені приємно і привезти дітей? От як би ви вчинили?
Копіювати
