Не було б щастя…
В її історії переплелися сльози горя і радості, страждання і надії.
У березні 2023 року чоловік Марії, Андрій, загинув на фронті. Він служив у Збройних силах України, пройшов найгарячіші точки — Бахмут, Авдіївку, Мар’їнку. А загинув під час короткого затишшя, коли, здавалося, небезпека трохи відступила.
З Андрієм Марія познайомилася у 2017 році, й відтоді вони були нерозлучні. Їх поєднувала справжня любов — щира, спокійна, глибока. Через кілька років у них народилася донечка Софійка, їхня гордість і радість. Та обоє мріяли про ще одну дитину.
У день, коли прийшла трагічна звістка з фронту, Марія навіть не здогадувалася, що носить під серцем нове життя.
Через кілька днів після похорону вона, сама не знаючи навіщо, зробила тест на вагітність. І побачила дві смужки.
Сльози покотилися по її щоках — того дня вона прошепотіла:
Минув місяць, і Марію почали турбувати дивні болі. Вона злякалася, що може втратити дитину, і пішла до лікаря.
Результат УЗД приголомшив: під її серцем билося три маленькі серця. Трійня — два хлопчики і дівчинка.
Але доля підкинула ще одне випробування. На 26 тижні лікар повідомив, що один із малюків завмер.
Марія плакала, не вірячи у почуте. Вона вже встигла вибрати імена всім трьом. Хлопчика, якого втратила, хотіла назвати Андрійком, — на честь батька.
Але два малюки продовжували боротися. І коли вони народилися — хлопчик Марко і дівчинка Аліна — Марія відчула, що світ знову наповнився сенсом.
Тепер, коли хтось питає, чому в неї двійнята, вона завжди відповідає:
Їхня старша донька Софійка часто говорить, що тато і братик дивляться на них згори.
Ця історія — не просто про втрату. Вона про силу жінки, про любов, яка не вмирає, і про життя, яке продовжується навіть після найчорнішої ночі.