Ще років 100 тому фотографія була рідкістю, а не настільки звичайним явищем як зараз. І ті деякі фото далеких родичів або просто цікавих людей викликають у нас чималу цікавість. Передає Звістка
Звичайно, в наші дні, коли техніка для створення фотографій доступна кожному і щодня створюються мільйони фотографій, оригінальність фотознімків зараз і на початку XIX непорівнянна.
Але переглядаючи старі фото, ми звертаємо увагу на дивні пози, коли люди тримають руки на плечі одного в одного, або стискають сторонні предмети або просто триматися за руки. Таке відчуття, що при вигляді фотографа у людей пропадало розуміння, що робити з власними руками.
Хоча хтось може подумати, що рука на плечі у одного або родича означає вищу ступінь прихильності до нього. Але насправді це не зовсім так.
Справа в тому, що процес фотографування, який зараз займає частки секунди, в епоху зародження фотографій тривав від кількох хвилин до години. Природно, що навіть людям з хорошою фізичною підготовкою позування для фотографа було справою непростою.
Якщо людина перед об’єктивом починав рухатися або змінювати позу – фото виходило змазаним і все доводилося робити спочатку. Тому в фотоательє тих років був широкий вибір різних пристосувань для одиночних фото: етажерки, підставки і навіть скульптури, на які можна було обпертися.
Крім того, коли фотографія ще була новинкою, люди побоювалися камери або соромилися її. Тому багато хто не знав куди подіти руки і просто ворушили ними, ховаючи за спину, то засовуючи в кишені, то складаючи на грудях. Природно, що в такій ситуації говорити про якісне фото не доводилося.
І щоб зайняти руки, людині давали якийсь предмет. Причому, судячи зі збережених фотознімків, фотографу було абсолютно неважливо наскільки гармонійно клієнт виглядає.
Так і на спільних фотографіях можна побачити як люди судорожно тиснуть один одному руки. Це був ще один спосіб зберегти незворушність і впевненість перед обличчям фотографа.
Коли на фото одна людина тримає руку на плечі другого, то це допомагало обом тривалий час зберігати рівновагу.
Таким способом позують також надавали якоїсь впевненості один одному. Адже колись зробити фотографію було цілою подією, яке запам’ятовувалося на все життя. Це в наші дні можна хоч тисячу фотографій зробити за день, і потім відібрати найкращі. Наші пращури про це й мріяти не могли. Тому ставилися до фотозйомки з усією серйозністю.
Копіювати
