У Польщі 15 жовтня відбулись парламентські вибори. Вже на цю мить майже завершився підрахунок голосів. Виборча комісія Польщі опрацювала 99% голосів. Явка становила 74,38%, що є рекордом в історії виборів у країні з 1989 року, однак хто б не виграв, ставлення до України не зміниться.
Згідно з обробленими результатами, партія “Право і справедливість” (PiS) набрала 35,4%, опозиційна “Громадянська коаліція” — 30,7%, “Третій шлях” — 14,4%, “Нові ліві” — 8,6%, “Конфедерація, свобода і незалежність” — 7,2%.
Тепер кожному з суперників-переможців доведеться шукати партнерів для створення урядової коаліції.
Заначимо, у Польщі діє пропорційна парламентська система з відкритими списками, тобто люди обирають не лише партію, за яку хочуть проголосувати, а й конкретного кандидата з партійного списку. Загалом — 560 кандидатів в обидві палати парламенту — Сейм і Сенат. До Сейму обрано 460 депутатів, а до Сенату — 100.
Основна боротьба традиційно зосередилася між двома найбільшими партіями країни: провладною “Право і справедливість”, яка вже два строки поспіль з 2015 року утримує лідерство, і партією опозиції “Громадянська платформа”.
Якщо опозиційні партії об’єднаються, парламентські вибори 2023 року призведуть до зміни уряду і позбавлять партію влади “Право і справедливість” свого статусу, який вона зберігає з кінця 2015 року. Адже більшість місць у польському парламенті — понад 230 голосів — перейде до опозиціонерів.
Парламентська більшість — 231 мандат — формує уряд. Тобто справжнім переможцем парламентських перегонів стане політична сила, якій вдасться створити коаліцію.
За результатами голосування партія “Право і справедливість” отримає лише 34 місця в Сенаті (верхній палаті парламенту) порівняно з 48 чинними представниками, тобто втратить 14 місць і не зможе сформувати свою коаліцію.
“Громадянська коаліція” отримає 44 місця і, ймовірно, сформує власну правлячу коаліцію. “Новим лівим” вдалося провести в Сенат дев’ятьох кандидатів, “Третій дорозі” — вісьмох. П’ять сенаторів отримали підтримку виборців у рамках сенатського пакту “Громадянської коаліції”, “Нових лівих” і “Третьої дороги”.
Приблизно 8 мільйонів виборців проголосували за “Право і справедливість” — майже стільки ж, скільки 4 роки тому, хоча на вибори прийшло набагато більше людей. При цьому за опозиційну “Громадянську коаліцію” проголосувало на 1,7 млн осіб більше, ніж 4 роки тому.
Зазначається, що ключовий внесок у цей результат мали наймолодші виборці. На вибори прийшли майже 69 відсотків виборців віком до 29 років.
Найбільше проголосували жителі міст із населенням від 200 до 500 тисяч жителів — 81,5%.
Явка становила 72,9%, це найвищий показник у країні з 1989 року, коли незалежна Польща обирала свій перший парламент — 67%. Загалом явка на вибори до Сейму Польщі понад 50% була чотири рази — у 1993, 2007, 2015 і 2019 роках. Цього року охочих проголосувати було так багато, що людям доводилося по кілька годин вистоювати в черзі, щоб увійти на виборчу дільницю.
Лідер правлячої партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський і голова опозиційної партії “Громадянська платформа” Дональд Туск панують у польській політиці вже два десятиліття.
Національно-консервативна партія “Право і справедливість” побудувала свою кампанію на двох головних тезах — безпечне майбутнє Польщі та реформа соціальної політики. Наприклад, напередодні нинішніх виборів уряд оголосив про розширення своєї флагманської програми “500+”. Вона передбачає виплати — 500 злотих на місяць — на кожну неповнолітню дитину. Ще одна ініціатива — зниження кредитної ставки на купівлю першої квартири для молодих сімей до 2% річних.
Водночас опозиційний блок “Громадянська платформа” обіцяє провести судову реформу в рамках законодавства ЄС, забезпечити незалежність ЗМІ та захист громадянських свобод. Туск заявляє, що працюватиме над відновленням міжнародної репутації Польщі як демократичної держави.
“Третій шлях” — блок, у якому об’єдналися Польська селянська партія і “Польща 2050”. “Третій шлях” орієнтується на різні категорії виборців, але насамперед на аграріїв.
Копіювати
