Вчора купила шприц в аптеці недалеко від Едему. Це найближча аптека, до якої можна дійти в умовах відсутності маршруток, йшла довго, пішки.
Прийшла додому, розгортаю, глядь, а там печатка стоїть: не для продажу, благодійна допомога. І номер телефону. Я за ним передзвонюю, а там жіночка каже, що консультує виключно з приводу Сніду. Передзвоніть на телефон мінздраву. Знайшла телефон мінздраву. Дзвоню.
Там мені продиктували телефон мінздраву нашої області. Дзвоню. Тут, кажуть, не завідують аптеками, спробуйте повернути в аптеку, нехай вам замінять. Спитайте там чому так? І що їм відразу соромно стане? Далі не знаю що робити. Пишу сюди. .
чек чи то забула взять, чи то не дали. Так, можемо тільки побалакать і звернуть увагу хто там буде ще скуплятись. Бо дійсно, найчастіше такі речі купляються в стресі і відкриваються швидко. Можна і не помітити. На це і було розраховано.
Олеся Ковтун
Джерело:vidgolos.co.ua
Копіювати
