От якби Порошенко ще в 2014 році запровадив таки воєнний стан, як його дехто закликав…
Закрилися б усі бізнеси крім стратегічних…
Робота була б тільки в армії або в оборонці…
Були б закриті кордони і комендантська година по всій країні…
В магазинах було б тільки найнеобхідніше та і на те не було б грошей…
І питання “що ми будемо їсти за два тижні?” було б нагальним для всіх, а не тільки для переселенців…
А потім, потроху, дуже повільно почало б ставати легше… І в 2019 році вже б навіть відкрились якісь кав’ярні і в магазинах з’явились би солодощі у вільному доступі, без карток… То пересічний виборець вважав би, що Порошенко – батько рідний, вивів країну з такої дупи, якої ще світ не бачив.
Але оскільки нічого цього не було і країна всі ці роки жила більш-менш нормальним життям, то рік тому ситі та взуті виборці вирішили, що в них зубожіння та вони дуже “усталі от вайни”.
Нічого, скоро вони зрозуміють: те, що вони минулого року вважали зубожінням – то ще був марципанчик…
Копіювати
