Новини Сьогодення

Затримання угорською стороною інкасаторських автомобілів українського державного «Ощадбанку» переросло у масштабний міжнародний скандал, що ставить під загрозу відносини між Києвом та Будапештом. Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр вперше публічно прокоментував наміри українського президента обговорити повернення конфіскованих цінностей пише Telex.

Позиція офіційного Будапешта: «чекаємо на вступ на посаду»

Під час прес-конференції Петер Мадяр був стриманим у своїх висловлюваннях щодо вимог Володимира Зеленського повернути мільйонні активи «Ощадбанку». Він підкреслив, що будь-який діалог з українським лідером з цього питання можливий лише після його офіційного вступу на посаду прем’єра.

Мадяр додав, що має «важливіші питання» до українського президента, а ситуацію з конфіскацією назвав недостатньо зрозумілою.

«Ми не знаємо правди, ми теж бачили пропагандистські новини… Потрібно проявити терпіння і здоровий глузд», — заявив майбутній голова уряду Угорщини, натякаючи на неоднозначність інформаційного фону навколо інциденту.

Історія конфлікту: що сталося 5 березня?

Скандал спалахнув після того, як в Угорщині було затримано сім співробітників «Ощадбанку», які перевозили цінності з Австрії до України. У двох інкасаторських автомобілях знаходилися:

• 40 мільйонів доларів США;

• 35 мільйонів євро;

• 9 кілограмів золота.

Усі цінності були оформлені відповідно до міжнародних правил. Хоча самих працівників банку та автомобілі згодом повернули Україні, угорська сторона залишила цінності у себе.

Політична помста чи суперечка?

Уряд Угорщини не приховує, що цей крок має політичне підґрунтя. Міністр транспорту Угорщини Янош Лазар прямо заявив, що конфіскація коштів і золота є «відповіддю» на дії Києва, а саме — на нібито блокування Україною транзиту нафти через трубопровід «Дружба».

Володимир Зеленський у нещодавньому інтерв’ю був категоричним, звинувативши екс-прем’єра Віктора Орбана у фактичному «крадіжці» українських державних грошей. Президент України наголосив, що Київ не збирається залишати ситуацію без відповіді та вимагатиме повернення активів у ході майбутніх переговорів із новим угорським урядом.

Ця ситуація демонструє глибоку кризу довіри між країнами, де економічні важелі все частіше використовуються як інструменти політичного тиску. Чи вдасться новому угорському керівництву знайти компроміс, який би не перетворив фінансовий конфлікт на тривале дипломатичне протистояння — залишається відкритим питанням.