Йому лише 19, але він воює вже другу ротацію. «Док» навчався у медичному коледжі, та вирішив, що буде кориснішим тут, в окопах. Тому призупинив навчання і підписав контакт.
Він зізнається, що поранених у бою рятувати, на щастя, не довелося. А от із застудами та ГРВІ, зірваними спинами та саднами до нього звертаюся постійно. «А ще навесні та на початку літа, коли кругом пилок від цвітіння, часто трапляються алергії. Адже ми стоїмо у полях», – каже хлопець.
У коронавірусі великої проблеми для передової не вбачає. «По-перше, ми тут всі по-суті, і так в ізоляції. І підхопити вірус можемо лише від людей, які приїздять до нас із «великої землі». А їх не так багато. По-друге, якщо я у когось будуть ознаки хвороби, ми одразу ж повідомляємо вищому керівництву, і людину одразу ж ізолюють та везуть у шпиталь. У такому випадку сам я не маю нікого лікувати», – зазначає хлопець.
Хтось може сказати, що у 19-річної людини може бути недостатньо досвіду для лікування людей. Але ми пишаємося, що у нашу бригаду приходять такі бійці як «Док»! Не зважаючи на молодість, вони не бояться брати на себе відповідальність і чітко розуміють, за що воюють.
джерело:bbcccnn.org
Копіювати
