Коли мама з татом були живі, ми жили прекрасно. Тато з мамою заробляли дуже не погано і ми жили у величезній квартирі, у тата була велика машина, за містом, у нас була гарна дача.
Але мами з татом не стало і я опинилася у тітки, вона оформила опікунство. У тітки є дочка Юля, моя двоюрідна сестричка, дуже шкідливе дівчисько, весь час мене діставала, хоча вона молодша за мене.
Джерело:osoblyva.com
Моя тітка Ельвіра, по початку, була дуже добра тітка, але такою вона була тільки на людях, а насправді, вона була дуже жадібна і обачлива, така ніколи свого не упустить.
Жили ми у нас, в батьківській квартирі. За весь той час поки ми жили разом, тітка ні разу не приголубила мене, я не чула від неї жодного доброго слова.
При тіткі, я жила як Попелюшка, з казки. В п’ять років я драїла підлоги, не гірше професійної прибиральниці, мультики дивитися мені строго заборонялося, а солодощі, були тільки для Юлі.
Батькова машина кудись поділася, на дачу ми теж перестали їздити, навіть мамині сукні та татові костюми кудись поділися, зате тітка і її дочка, почали красиво одягатися і ходити в різні кафе, але без мене, мені не можна було кудись ходити з ними.
Тоді я не розуміла, всі речі були просто продані, а виручені гроші, нібито, йшли на моє виховання.
Одного разу, ми переїхали в квартиру, моєї тітки. Квартира була невеликою, однокімнатна десь на околиці міста, а через півроку, мене відправили в дитячий будинок, а нашу квартиру тітка просто продала.
У дитячому будинку я приживалась насилу, старшаки задирали по початку, але потім все стало налагоджуватися, з’явилися друзі і стало веселіше.
Там я отримала непогану освіту і після випуску, виділили невелику але дуже зручну квартирку.
Я влаштувалася в супермаркет, правда поки прибиральницею, але обіцяли підвищити.
В один з робочих днів, в магазин повинен був приїхати господар цього супермаркета. В той день всі стояли на вухах, бігали, метушилася і я в тому числі.
Приїхав господар, Олександр Іванович і коли побачив мене, він довго і пильно, дивився на мене а в кінці робочого дня, мене викликали в кабінет керуючого.
Коли я прийшла, в кабінеті був тільки Олександр Іванович. Він запропонував мені сісти і запитав як мене звуть і хто мої батьки.
Я розповіла йому все про себе, і як зaгuнули батьки, та як виxoвувала мене тітка і як виховувалася в дитячому будинку.
Олександр Іванович посміхнувся і сказав, що знає мене давно, ще з самого мого народження, виявляється, він був другом моїх батьків і коли сталося нeщaстя з моїми батьками, вони з дружиною були за кордоном.
Коли повернувся додому, відкрив мережу магазинів. Зараз будується ще один торговий центр і коли його добудують, потрібен буде керуючий і цю посаду він запропонував мені, але потрібно відповідну освіту.
У мене її не було і я хотіла відмовитися, але Олександр Іванович сказав, що допоможе з навчанням, але тільки вступити, а вивчитися я повинна сама. Я звичайно ж, погодилася.
Вчитися і працювати, було звичайно ж важко, але я впоралася і після блискучого закінчення, мене чекала прекрасна робота, а найголовніше, високооплачувана.
Після кількох років наполегливої праці, я купила гарну, двокімнатну квартиру, правда продала свою маленьку, затишну квартирку.
Одного разу, на порозі моєї нової квартири, з’явилася, моя двоюрідна сестра Юля. Звідки вони з матір’ю дізналися, де я перебуваю і чим займаюся, для мене це, до сих пір таємниця.
Юля прямо з порога заявила, що я зобов’язана влаштувати її на хорошу роботу і пустити її жити в свою квартиру, поки та не знайде собі гідне житло.
Так як у Юлі немає освіти, я запропонувала їй попрацювати, для початку, прибиральницею, а там видно буде.
Але вона категорично була проти, працювати прибиральницею і подзвонила мамі, вона як і раніше, скаржилася матусі.
Тітка сказала, що я все життя буду зобов’язана їй, за моє хороше виховання і якби не вона, то ще не відомо, що з мене вийшло б і якщо я не пущу Юлю жити у мене, то вона взагалі забере у мене квартиру.
Від такого нахабства я прийшла в скaз і нагадала їй про моє прекрасне виховання, про те, як вона продала весь мій спадок і викинула мене в дитячий будинок, а з приводу моєї квартири, то я вже давно не маленька дівчинка і зможу постояти за себе і кинула трубку.
Від злocті, мене лиxoманило і я вигнала Юльку зі своєї квартири, а в догонку ще крикнула, щоб нi вона, ні її мати більше не сміли, з’являтися в моєму житті.